Бобовник анагіролистий / Лабурнум / Золотий дощ (Laburnum anagyroides)
Єдина рослина, що здатна своїм цвітінням затьмарити враження від гліцинії — саме так варто розглядати бобовник.
Його часто недооцінюють і вважають гігантом, якому не знайдеться місця на невеликих ділянках та у звичайних садках. Але це не так. На відміну від гліциній, з якою споріднений бобовник за типом цвітіння (поникаючі китиці), цей яскраво-жовтий травневий гігант дивовижно пластичний. І абсолютно морозостійкий.
Бобовники вирощувати настільки легко, що їх можна буквально посадити й забути. Адже найскладніше — дочекатися першого цвітіння.
Саджанці бобовника часто виглядають, як голі «палички» з невеликим коренем, що викликає сумніви у їх здатності прижитися й витримати першу зиму. Та, насправді, бобовники дивують адаптивністю, швидкістю росту й здатністю до саморегуляції. Вони спочатку якісно вкорінюються, а потім вже починають формувати неповторну крону. І через декілька років «палички» вже дивують китицями яскравих суцвіть.
Бобовники — потужні чагарники, багатостеблеві чи класичні дерева висотою від 3 до більш як 10 м. Для них характерні витончені, прямі лінії: навіть молоді пагони дивовижно тонкі й прямі, часто поникаючі. Вони вражають своєю лілійністю.
Він дивує, перш за все, цвітінням, але й до самих кущів варто придивитися: багатогілкові, цікаві, з прямими пагонами, вони часто ростуть як дерево висотою до 7 м. Молоді гілки дуговидно вигинаються, основні — прямі й дивовижно рівні. Красива сіро-зелена, бороздчата кора, яскраві трійчасті сріблясті листя — чудовий фон для головного шоу бобовника — цвітіння.
Цвітіння бобовника — видовище особливе. Воно починається тоді ж, коли стартує і ріст листя, впродовж трьох тижнів перетворюючись на головну окрасу саду. Губчасті золотисті квіти в рясних китицях довжиною до 30 см повисають між листям, ніби сором’язливі гігантські сережки, і нагадують про схоже за формою цвітіння гліциній. У своїй масі вони справді нагадують золотий дощ.
Після цвітіння бобовники продовжують дивувати. На місці багатоквіткового суцвіття формуються китиці плодів — лінійних бобів довжиною до 9 см з особливою бурою опушкою. Стручки, що звисають поміж листям, прикрашають сад довго, поступово розтріскуються і дивують закрученою формою.
Дуже прикрашає бобовник кора — сіро-зелена, з віком злегка бура, вона вкрита дивовижною мозаїкою, тріщинками, зморшками й бороздами, які приємно вирізняються навесні та взимку на будь-якому фоні.
Навіть без листя бобовник здається одним з особливих видів. Та коли розпускаються трійчасті, розташовані парами, схожі на акацієві листки, від бобовників очей не відвести. Ідеально овальні, сидячі долі гігантських листків здаються особливими завдяки сіро-сріблястому відтінку і бархатистій поверхні. Лише до середини літа листя стає більш яскравим та ефекту особливого відблиску все одно не втрачає.
Підібрати для бобовника місце нескладно — це сонцелюбна, а у нашому кліматі — виключно сонцелюбна рослина, якій потрібен якісний, родючий, пухкий і легкий грунт. Бобовники краще розвиваються на лужних грунтах, не люблять щільної, кислої і бідної землі, перезволоження. При ризику застою води взимку краще закладати дренаж.
Висаджуючи бобовники, особливо з відкритими коренями, не варто чекати швидкого результату: він може розквітнути як наступного року, так і змусити почекати 5-6 років, адже зацвітає повноцінно лише тоді, коли наростить достатньо пагонів і потужну крону.
За цими деревами взагалі не потрібно доглядати. Молодим рослинам, що тільки розкривають свою красу, у тривалу посуху не зашкодять глибокі поливи (достатньо 2-3 за літо), та для дорослих бобовників вони зовсім не потрібні (хоч і не завадять в аномально суху весну). Бобовники можна навіть не підживлювати, лише на бідному грунті та в щільних групах варто подбати про одну-єдину процедуру ранньою весною, комплексними добривами.
Обрізку для стримування чи видалення окремих довгих пагонів проводять лише за власним бажанням. Адже бобовники пишно цвітуть і розкривають особливу красу лише тоді, коли їм дають вільно розвиватися.
Бобовники не хворіють, але їх настільки любить попелиця, що вони здатні завоювати першість за темпами захоплення рослини цим шкідником. Листю попелиця жодної шкоди не чинить, та й здалеку її майже непомітно. Та вона перетворює дерево на джерело зараження всього саду, особливо рослин довкола. Шкідник з’являється на бобовниках, як не дивно, навіть не під час жовто-гарячого цвітіння, а частіше лише тоді, коли зав’язуються й висихають стручки плодів. Навіть при найретельнішому контролі попелиця швидше за все вкриє грона суплідь суцільною масою. Кращий вихід — профілактика. Звичайні системні чи біоінсектициди варто застосувати до цвітіння та відразу після нього.
Бобовник чи не єдиний вид красивоквітучих дерев, що може вписатися в складні композиції без зусиль і втрат у партнерів. Під бобовником чудово ростуть спіреї, іриси, бадани, полині, анемони, лілії, лілейники, хости, королиці, герані.
Важливо! Бобовник — отруйна рослина, небезпечна для дітей та домашніх улюбленців.
