Ялівець козацький Тамарисцифолія (Juniperus sabina Tamariscifolia)
Ялівець козацький Тамарисцифолія відноситься до повільно ростучих чагарників, додаючи в зростанні всього по 2-3 см на рік. Основний розвиток крони йде вшир, діаметр куща прибуває в рік на 15 см. У підсумку, до віку 10 років, ялівець досягає висоти в 30-40 см, в діаметрі 160-180 см. Висота рослини на штамбі залежить від висоти щеплення.
Пагони рослини відходять від стовбура горизонтально, злегка нахиляючись до землі і утворюючи купол. На скелетних гілках розташовані тоненькі пагони, що ростуть вгору. Така будова куща надає ялівцю пишності та об'єму. Гілочки покриті короткою голчастою хвоєю насиченого смарагдового кольору. На дорослих примірниках щорічно наростають плоди - шишкоягоди синього кольору з синюватим нальотом.
Ялівець козацький не вимагає до себе пильної уваги. Він відмінно пристосований до життя на бідних, сухих і кам'янистих грунтах, може рости на гірських кручах, здатний витримувати морози до -30 градусів. Так само добре хвойник переносить посуху і літню спеку. Лише в перше літо після посадки молоду рослину необхідно регулярно поливати, видаляти бур'яни і розпушувати грунт (якщо земля не закрита шаром мульчі). У сорту Tamariscifolia глибока стрижнева коренева система, що дозволяє рослині переносити несприятливі погодні умови. Хвойник здатний адаптуватися до умов підвищеної загазованості великого міста.
Найбільш здоровим і красивим кущик буде, якщо його розмістити на сонці або в мереживній тіні, вибравши ділянку з легким і пухким грунтом. На перезволожених ділянках ялівець погано росте і пошкоджується гнилями. Вирощуючи ялівець в саду, слід пам'ятати основне правило його успішного культивування - рослину краще недолити, ніж перелити!
Оптимальний склад грунту для цього виду хвойника: некислий торф, дерновий розсипчастий грунт і пісок, в співвідношенні 2:1:1. Замість піску можна використовувати дрібний гравій.
Ялівець козацький добре реагує на стрижку, його форму можна коригувати, не завдаючи шкоди рослині. Стрижуть хвойник раз на рік, скорочуючи пагони і видаляючи зайві гілочки. Зрізи на гілках закривають садовим варом.
Навесні хвоя може стати рудою від яскравого весняного сонця.
Шкідниками цей сорт практично не уражається. Рідко може вражатися грибковими інфекціями. В якості профілактики та боротьби з недугою рослини обробляють фунгіцидними препаратами.
Використовується в кам'янистих садах, для декорування схилів, сипучих пісків, озеленення ярів, можна висаджувати групами на газоні, створювати широкі бордюри вздовж доріг.
