Хаконехлоя або Хаконехлоа (Hakonechloa)

Рід трав'янистих рослин, що відноситься до сімейства Злаки. Представників цього роду часто називають японською лісовою травою. Вона з'явилася в наших садах разом з модою на японський стиль. У дикій природі цей злак росте на скелях і кручах на острові Хонсю, тому в умовах помірного клімату відчуває себе дуже добре.

Хаконехлоя велика «Ауреол» (H. macra 'Aureola') - найбільш поширений і дуже красивий сорт. Листя золотистого кольору з зеленою тонкою смужкою, що проходить по центральній жилці. Рослини ефектніше виглядають на сонячних місцях: забарвлення листя стає яскравішим. З усіх сортів «Ауреол» вважається найбільш морозостійким.

Хаконехлоя невибаглива і дуже декоративна. Це багаторічна трава з м'якими довгими плакучими листями. Їх форма нагадує листя бамбука. Висота дорослих рослин від 35 до 50 см, діаметр куща близько 50 см. Рослини ростуть повільно: періодично викидаються відростки, з яких з'являються нові пагони, розростання відбувається в одному напрямку. Таким чином виходить форма, що нагадує своєрідний каскад. У природі хаконехлоя зростає щільними групами.

Стебло у рослин подовжене - 35-50 см. Цвітіння зазвичай відбувається в липні, серпні або вересні. Суцвіття - колос з 5-10 непримітними і маленькими квітками білого кольору. Плід - видовжена зернівка. Хаконехлоя реагує на температуру повітря: при її зниженні забарвлення листя стає яскравішим.

Висаджують рослини на захищених від протягів місцях. Хаконехлоя добре переносить затіненість. У суху погоду потребує рясного поливу, але короткочасні посухи переносить добре. Якщо організувати дуже хороший полив, то можливо вирощування хаконехлоі і догляд за нею на сонячному місці. Трави люблять багаті перегноєм грунти з хорошим дренажем. У догляді не вимогливі, ніякими захворюваннями не хворіють.

Ранньою весною необхідна обрізка: зрізають загибле торішнє листя. Рослини обрізають на висоті від 6 до 10 см над землею. Нижче зрізати не можна, щоб не залишитися без ростових бруньок, які не завжди видно.

Рослини розмножують вегетативно: поділом куща на початку періоду вегетації, ранньою весною. У верхній частині кореневища можна побачити бруньки, схожі на шипи, з яких з'являються пагони. Для розмноження хаконехлоі треба відокремити таку бруньку з сегментом кореневища. Роблять це вкрай обережно. Розмножувати таким чином рослину часто не рекомендується.

На клумбах і міксбордерах вирощують як поодиноко, так і в групових посадках. Хаконехлоя є чудовою фоновою рослиною. Невибагливий злак відмінно поєднується із гвоздикою, армерією, геранню, астильбою, хостою. Відмінна комбінація виходить з алліумом, квітучі стрілки якого красиво піднімаються над клумбою. Підходить для оформлення невисоких бордюрів. Хаконехлоя хороша також тим, що декоративність зберігається практично до зими.