Сціадопітис мутовчатий (Sciadopitys verticillata)
Вічнозелена хвойна рослина, яку часто називають зонтичною сосною. Дерево відрізняється незвичайною будовою хвої. Темні голки по всій довжині гілок зібрані в своєрідні мутовки (пучки), що нагадують оголені спиці парасольки. Батьківщиною сціадопітиса є ліси Японії, де він зустрічається в ущелинах і горах високо над рівнем моря. Сціадопітис - довгожитель, відомі екземпляри віком близько 700 років. Зростає дерево повільно, річний приріст становить 30 см. У перше десятиліття висота стовбура не перевищує 4,5 м.
Являє собою високе дерево пірамідальної форми. Молодь має щільну структуру крони з безліччю різноспрямованих гілочок. Поступово рослина витягується, і кількість вільного простору збільшується. У сприятливих умовах сосна досягає 35 м у висоту.
На сціадопітису зустрічаються два види хвої, зібраної в зонтичні пучки по 25-35 штук. Перший вид являє довгі (до 15 см) товсті голки, які є видозміненими пагонами рослини. Вони розташовані попарно і мають поздовжню виїмку. Листя ж представлені дуже короткими голочками, до 4 мм в довжину і 3 мм в ширину. Вони більше нагадують мініатюрні лусочки, які щільно прилягають до гілок. Обидва різновиди відрізняються темно-зеленим відтінком і здатні здійснювати фотосинтез.
Цвітіння починається в березні. Жіночі квіти (шишки) розташовуються у верхній частині крони. Вони деревовидні, з правильною овальною формою і гладкими лусочками. Спочатку вони зеленого кольору, але коричневіють в міру дозрівання. Шишки виростають до 5 см в ширину і до 10 см в довжину, в пазухах формуються яйцеподібні насіння.
Розрізняють два основні різновиди сціадопітиса кільчастого:
- з одним центральним стовбуром;
- з декількома рівноцінними відгалуженнями.
Молодий сціадопітис приваблює яскравою смарагдовою зеленню і м'якими гілками, які легко гойдаються на вітрі. Тому він потребує підв'язки влітку і укриття хвойними гілками взимку. Укриття не дозволить ущільненому снігу деформувати крону, що допоможе зберегти правильну форму рослини і прискорить процес росту. Дерева чутливі до поривів вітру, тому слід вибирати захищені від протягів ділянки саду.
Рослина віддає перевагу хвойному родючому грунту в освітлених або слабо затінених ділянках. Грунт слід добре зволожити і регулярно поливати. Рослині необхідний хороший дренаж - надлишок води шкодить корінню, тому між поливами потрібно давати просохнути верхньому шару грунту. Для додаткової аерації необхідно регулярно розпушувати грунт біля стовбура на глибину до 12 см.
Зимує добре без додаткового укриття. Легко переносить морози до -25 ° С, а також короткочасні зниження температури до -35 ° С.
Завдяки своїм декоративним властивостям він активно культивується для прикраси присадибних ділянок, створення великих деревних композицій, оформлення альпійських гірок і в інших цілях. При наявності місця за допомогою цих сосен можна створити окрему алею або прикрасити парк, що поширене в Японії. Також молоді дерева використовуються для композицій в японських карликових садах.
